Під час воєнного стану фермери та власники земельних ділянок зіткнулися з несправедливими умовами. У багатьох регіонах України, зокрема в нашій області, на приватних землях будуються захисні споруди, і це обмежує можливість власників використовувати їхнє майно. Земля, згідно із законодавством, є таким самим майном, як і нерухомість. Але виникає питання: чому власники, які не можуть користуватися своїми ділянками, змушені сплачувати податки?
Проблема полягає в тому, що не лише фермери, а й приватні особи вже неодноразово зверталися до владних інституцій з проханням звільнити їх від податків на період, коли їх землі тимчасово вилучаються або використовуються для будівництва оборонних споруд. Однак відповіді на ці звернення немає. Навіть обласна військова адміністрація, яка мала б займатися цим питанням, не вживає належних заходів.
Окрім цього, фермери стикаються з ситуаціями, коли родючий шар ґрунту знімається без компенсації. І хоча їх земля використовується для потреб оборони, податки та збори з них все одно вимагають сплачувати. Селищні ради також неохоче звільняють людей від податкового тягаря, адже це є однією з головних складових їхніх бюджетних доходів.
Фермери обурені, оскільки земельні ділянки фактично вилучені, а користуватися ними на законодавчому рівні заборонено навіть на відстані 500 метрів від зон з оборонними спорудами. Виникає парадокс: якщо власники не отримують прибутку з землі, чому вони мають сплачувати податок?
Згідно з чинним законодавством, у разі неможливості користування землею через об’єктивні причини, податки повинні бути скасовані. Проте на практиці цього не відбувається, і власники ділянок продовжують сплачувати податки, що ставить під загрозу їхнє фінансове становище в часи війни.