Валерія Охтирчанка — виконавиця пісень, режисер музичних кліпів і військовослужбовець. Вона активно створює музику, що надихає і відгукується в серцях людей, особливо тих, хто пережив труднощі війни.
– Назва сценічного імені Охтирчанка є доволі символічною, адже ви родом з Охтирки. Як виникла ідея вибрати сценічне ім’я Охтирчанка?
– Ця ідея виникла, коли у моєму репертуарі з’явилася перша пісня. Тоді постало питання по відвантаженню треку на цифрові майданчики iTunes, Amazon та інші . Потрібно було якось себе назвати як артистку. У мене було декілька ідей. Але усі вміщали в себе Валерія українською чи англійською мовою. Та в один момент я подумала: а якщо називати себе Охтирчанка. Це щось нове та незаангажоване – з власною родзинкою. Щось справді рідне та українське. Моя команда мене підтримала, усі погодилися, що такий псевдонім дуже оригінальний та унікальний. Оскільки зараз більшість молодих артистів прагнуть використовувати якісь слова іншомовного походження, і, як правило, навіть використовують англійський алфавіт. Це досить стереотипно, на мою думку. Тому я створила свій власний бренд «Охтирчанка».
– Ви лише останні три роки активно займаєтесь творчістю, наскільки відчуваєте підтримку від аудиторії?
– Дійсно, відчуваю підтримку від слухачів та читачів. Проте не приділяю цьому достатньо уваги, оскільки мені завжди часу на все не вистачає. Я також сама себе підтримую за допомогою музики. Це наче музична терапія, яка також підтримує мене. Головне, що я відчуваю щастя у процесі творчих пошуків. Поринаючи у процес створення нової пісні, я іноді забуваю про труднощі та життєві перепони. Музика дійсно зцілює та окриляє.
– Пригадайте свій найяскравіший виступ. Як можете описати емоції, які ви тоді відчували?
– Я не можу сказати, що якийсь виступ для мене був особливий. Зараз дуже складний час. Усі мої виступи пов’язані виключно із військовою службою. Проте, коли бачу посмішки слухачів та чую як вони плескають в долоні – я абсолютно щаслива. Також кожен візит на радіостанцію для мене – це цікавий досвід. Так як ніколи не знаєш, які питання можуть тобі задати. Відповідати треба швидко та цікаво – це теж виступ перед слухачами, яких ти не бачиш.
– У вас зараз дуже багато виступів на благодійних заходах. У чому різниця між концертами у мирний час і зараз?
– Я не виступала на концертах у мирний час. Оскільки я розпочала свою співочу кар’єру у березні 2022 року. Тобто, після повномасштабного вторгнення. З того моменту і до сьогодні, моя творчість охоплює суто військово-патріотичну тематику. Хоча в мене є певні ідеї та напрацювання, які я згодом представлю своєму слухачеві. Це буде повне неочікуване перевтілення. Проте такі пісні – це виключення із правил для мене аніж зміна амплуа. Із власних спостережень за українськими артистами, я не бачу ніякої різниці між їх концертами у мирний час і зараз, окрім створення нових актуальних пісень. Наш народ адаптувався до викликів війни, як співаки так і слухачі.
– Чи є у вас ритуали або звички перед виходом на сцену?
– Ні, у мене немає ніяких ритуалів. Так як виступи інколи відбуваються в умовах, де навіть не завжди є мікрофон. Єдина звичка – це мати вишуканий охайний вигляд.
– Якби не музика і військова служба, чим ви хотіли б займатися?
– У дитинстві я мріяла, що буду працювати в квітковому магазині. Хотіла, щоб в мене була власна квіткова крамниця. Це здається мені гарною романтичною ідеєю і зараз. Також я люблю спорт. Думаю, що з задоволенням обрала би для себе якусь спортивну зайнятість. Усе активне, пов’язане із рухом – це про мене.
– У себе в інстаграмі ви анонсували уривки відео «Материнська любов». Розкажіть, чим ви надихалися під час створення даного музичного відео?
– Я надихалася спогадами про своє дитинство. А також своїм сином. Мріяла про його майбутнє, про відродження та майбутнє України. Також я думала про Богородицю та направляла до неї свої молитви про Україну. Це дуже глибока, знакова пісня з непростим змістом. Я думаю, що «Материнська любов» сьогодні – це найсильніша пісня про матір.
– Чи плануєте надалі записувати кавери та знімати відео?
– Я не планую записувати кавери. Наразі зосереджуюся над розширенням власного авторського репертуару. Пишу нові пісні. Записую їх на студії. Думаю над зйомками наступного кліпу. Та намагаюся викроїти час для монтажу наступних відео. Творчих планів багато – головне, щоб була можливість їх втілити в життя.
– Як ви ставитеся до критики? Чи була критика, яка змусила вас змінити свій репертуар?
– Я нормально реагую на критику. Стараюся дослухатися до зауважень кожного. Вислуховую думку усіх, щоб зрозуміти істину. Право вибору репертуару завжди залишається за мною, оскільки я сама собі продюсер. Я сама ретельно слухаю записи пісні, через якийсь час, ще до того, як випустити пісню на цифрових майданчиках. І іноді перероблюю її, адаптую. Тобто, я сама критично ставлюся до всього, що сама створюю. Проте важливо також усвідомлювати, хто є радником та критиком. Чи достатньо це професійні спеціалісти у музичній сфері.
– Якою ви бачите українську музику в майбутньому?
– Якщо би я могла сказати одним словом, то відповіла б «потужною». Другим би словом було «різноманітною». А також «мелодійною», «гармонійною». І так хочеться додати слово «миротворчою». Сподіваюся, що нас чекає багато музичних сюрпризів у майбутньому.
Спілкувався Віталій Шуляр
Фото з архіву Валерії Охтирчанки